Київський район м. Полтави заснований у 1952 році, має територію 5437,8 гектарів, що складає 52,8 % від загальної площі міста Полтави. Станом на січень 2009 року в районі проживає близько109 тис. осіб, з них пенсіонерів - 28 тисяч; осіб, молодших за працездатний вік — близько 14 тис.
   
 
Сьогодні:
п’ятниця, 30 липня
   
 
Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  виконкому  Київської  районної  в  м. Полтаві  ради  інформує, що:

Трудова та професійна реабілітація громадян з обмеженими можливостями в Київському районі

       Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради проводиться постійна системна робота щодо інтеграції осіб з обмеженими можливостями у суспільство, повернення їх до трудової діяльності та підвищення освітнього рівня.

У відповідності до програм реабілітації, наданими МСЕК, з кожним інвалідом проводиться співбесіда щодо виявлення його можливості та бажання працевлаштуватися, навчатися або пройти професійну реабілітацію. В управлінні ведеться облік інвалідів, які виявили бажання працювати та навчатися. Про них щомісячно до Полтавського міського центру зайнятості надається інформація. Управління щомісячно ознайомлює інвалідів, які перебувають на обліку, з переліком вакансій робочих місць за даними центру зайнятості та підприємств району.

Управління також здійснює відбір та направлення претендентів (у разі їх бажання) на професійне навчання у реабілітаційних центрах та спеціалізованих навчальних закладах України. Вказана робота проводиться в першу чергу з молоддю.

Щоквартально для громадян з інвалідністю Київського району у приміщенні районної ради проводяться інформаційні семінари. Теми виступів різноманітні, зокрема "Навчання та соціальний захист молоді з обмеженими можливостями", "Права та пільги працівників - інвалідів", інші. Взяти участь у семінарі мають змогу усі бажаючі.

Для інвалідів Київського району створено спеціальну телефонну "гарячу лінію", де можна отримати інформацію:

- з питань отримання засобів медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування за телефоном 2-96-50;

- з приводу професійної та трудової реабілітації, навчання за телефоном

2-78-29.

Про дату найближчого семінару, умови вступу та спеціальності підготовки у навчальних закладах, вакансії Центру зайнятості для працевлаштування інвалідів також можна дізнатись на інформаційних стендах управління.

Спеціалізовані навчальні заклади для професійної реабілітації інвалідів

ЛУГАНСЬКЕ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ

УЧИЛИЩЕ-ІНТЕРНАТ

Готує кваліфікованих робітників за такими спеціальностями:

     кравець;

     закрійник;

     складальник верху взуття;

     взуттєвик із індивідуального пошиву взуття;

     оператор ЕОМ.

Щорічний набір – 120 осіб. Зараховуються без екзаменів інваліди І-ІІІ груп, яким не протипоказане навчання за обраною професією.

Луганське професійно-технічне училище-інтернат

Адреса: 91042, м. Луганськ, квартал Східний

 код 80642

Директор

Медведчук Сергій Миколайович

46-60-77

Заступник директора з навчально-виробничої роботи

Мазаєва Ірина Юріївна

46-60-27

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Шестухіна Поліна Олександрівна

46-61-13

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ПЛАНОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ

ТЕХНІКУМ-ІНТЕРНАТ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ

Готує фахівців із числа інвалідів ІІ-ІІІ груп із неповною та повною загальною середньою освітою на денному відділенні зі спеціальностей:

      «Фінанси» - 90 чоловік;

      «Соціальна робота» - 30 чоловік.

Студенти перебувають на державному утриманні (надання гуртожитку, безкоштовне харчування, медичне обслуговування).

Щорічно тут перебуває - 280 осіб.

Кам'янець-Подільський планово-економічний технікум-інтернат для інвалідів

Адреса:32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. М. Годованця, 13

код 803849

Директор

Цопа Віктор Григорович  

т./ф. 3-26-51

Заступник директора з навчальної роботи

Боровисюк Таїсія Василівна  

3-26-62

Заступник директора з виховної роботи

Нетреба Людмила Миколаївна  

3-26-22

ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛІКОВО - ЕКОНОМІЧНИЙ

ТЕХНІКУМ-ІНТЕРНАТ ІМ. Ф.Г. АНАНЧЕНКА

Готує фахівців із числа інвалідів І-ІІІ груп із неповною та повною загальною середньою освітою на денному та заочному відділеннях зі спеціальностей:

     «Фінанси» - 90 осіб;

     «Соціальна робота» - 60 осіб.

На заочну форму навчання крім інвалідів приймаються також працівники органів, установ і закладів праці та соціального захисту населення.

Студенти денного відділення перебувають на державному утриманні (надання гуртожитку, безкоштовне харчування та медичне обслуговування).

Щорічно в технікумі навчається - 650 осіб.

Харківський обліково-економічний технікум-інтернат ім. Ф.Г. Ананченка

Адреса:61064, марків, вул. Полтавський шлях,133

 код 80573

Директор

Галкіна Ольга Андріївна

т./ф.70-51-84

Заступник директора з навчальної роботи

Єфімов Володимир Іванович

70-31-43

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА,

СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРАЦІ

Готує фахівців за такими спеціальностями:

      «Правознавство» – ІІІ рівень акредитації, готує молодших спеціалістів за заочною формою навчання за державним замовленням 90 осіб; бакалаврів права за денною формою навчання (державне замовлення 100 осіб); спеціалістів права за денною формою навчання (державне замовлення 30 осіб);

      «Соціальна робота» – ІІІ рівень акредитації, готує бакалаврів за денною та заочною формами навчання (державне замовлення 100 осіб); спеціалістів за денною та заочною формами навчання (державне замовлення 70 осіб);

      «Фінанси» – І-ІІ рівні акредитації, готує молодших спеціалістів за денною та заочною формами навчання (державне замовлення 120 осіб).

На ці спеціальності приймаються громадяни України з повною загальною середньою освітою і складають 2 екзамени:

«Правознавство» і «Соціальна робота»

–       основи держави і права (письмово);

–       – українська мова (диктант).

«Фінанси»

–       математика (письмово);

– українська мова (диктант).

До 70 відсотків вступників, за умови успішного складання вступних іспитів, зараховуються на навчання за направленнями Головних управлінь праці та соціального захисту, яким Міністерство праці та соціальної політики України надає квоти цільового прийому.

Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці

Адреса: 14037, м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 1-а,

код 8(04622)

Ректор

Андріїв Василь Михайлович

т/ф 2-50-23, 610-520

Перший проректор з навчальної та наукової роботи

Сташків Богдан Іванович

610-512

Проректор заочної освіти

Демченко Ганна Іванівна

2-30-43

ЖИТОМИРСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ

 УЧИЛИЩЕ-ІНТЕРНАТ

Готує кваліфікованих робітників з таких професій:

На базі 9 класів

     оператор комп'ютерного набору, секретар керівника;

     оператор комп'ютерного набору, електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальної техніки;

     кухар, кондитер;

      слюсар-електрик з ремонту електроустаткування.

Термін навчання з цих професій 3 роки.

Випускникам видається атестат про здобуття повної загальної середньої освіти та диплом про набуту професію.

На базі 11 класів

      радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури (термін навчання 2 роки);

      оператор комп'ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія) (термін навчання 1 рік);

      оператор комп'ютерного набору, соціальний працівник (термін навчання 1,5 року);

      взуттєвик з індивідуального пошиття взуття ( термін навчання 1,5 року);

      взуттєвик з пошиття ортопедичного взуття (термін навчання 1,5 року);

      слюсар-електрик з ремонту електроустаткування (термін навчання 1,5 року).

Випускники ПТУ, шляхом конкурсного відбору, приймаються на навчання за спеціальностями:

      «Діловодство» на базі професій – «Оператор комп'ютерного набору», «Оператор комп'ютерного набору, соціальний працівник», «Оператор комп'ютерного набору, секретар керівника» (термін навчання 1 рік);

      «Конструювання, виробництво і технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв» на базі професії – «Радіо механік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури» (термін навчання 1,6 року);

      «Бухгалтерський облік» на базі професії – «Оператор комп'ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія)» (термін навчання 1,5 року).

Випускникам видається диплом молодшого спеціаліста.

До училища приймаються без екзаменів інваліди ІІ-ІІІ груп, яким не протипоказане навчання за обраною професією. Запроваджується також платне навчання для інших категорій абітурієнтів.

Житомирське вище професійне училище-інтернат

Адреса:10029, м итомир, вул. Московська, 43 код 80512

Директор

Єнько Олена Миколаївна  

37-14-43

Заступник директора з навчально-виробничої роботи

Білет Олександр Володимирович 

37-14-80

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Слєсарчук Михайло Ананійович

37-05-79

Заступник директора з навчальної роботи

Яремчук Олена Іванівна

 

37-05-78

Самбірське середнє професійно-технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів

Адреса:81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. В. Стуса, 9 код 803236

Директор

Попик Ярослав Васильович 

3-22-18

Заступник

Рівняк Богдан Богданович

3-43-82

У Львівській області Самбірське професійно-технічне училище-інтернат професійної реабілітації учнів-інвалідів з наступного навчального року може стати ліцеєм. Про це заявив начальник головного управління праці та соціального захисту населення Львівської ОДА Василь Мартиняк, виступаючи перед директорами споріднених навчальних закладів.

Для зміни свого статусу ПТУ-інтернат має вагомі підстави. Тут, окрім традиційної спеціальності - кравець, введено дві нові: "Оператор комп'ютерного набору", "Перукар, перукар-модельєр, манікюрниця". Для них створена сучасна навчально-технічна база.

В училищі навчається 187 дітей з різних областей України. Подібний спеціалізований навчальних заклад крім Самбора функціонує лише у Луганській області.

Випускників училища охоче беруть на роботу Самбірська швейна фабрика, підприємства, ательє з пошиття трикотажу, верхнього одягу.

Установи професійної реабілітації інвалідів, що функціонують при органах праці та соціального захисту населення

АР КРИМ

Кримська республіканська установа „Міжрегіональний центр трудової, медико-соціальної та професійної реабілітації інвалідів"

97408, м. Євпаторія, вул. Тухачевського, 22; тел. (06569) 2-58-97

Керівник центру - Щавинська Людмила Олександрівна

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1.    Оператор комп'ютерного набору

2.    Секретар керівника

3.    Кравець

4.    Вишивальниця

5.    Взуттьовик з ремонту взуття

6.     Лицювальник – плиточник

7.     Столяр – будівельний

8.     Швачка

9.      Оператор комп'ютерної верстки

10.     Конторський службовець (бухгалтерія)

11.     Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних

12.     Радіо механік з ремонту та обслуговування радіотелевізійної апаратури

13.     Живописець

14.     Художній розпис по дереву

15.      Виробник художніх виробів з лози

16.     Виробник художніх виробів з кераміки

17.     Різьбяр по дереву та бересті

18.     Тесляр

19.     Робітник зеленого будівництва

20.     Лицювальник – мозаїст

21.     Пічник

 22.    Майстер народних промислів

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Вінницький міжрегіональний Центр професійної реабілітації інвалідів „Поділля"

21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 135-а; тел. (0432) 35-25-31; 68-02-61.

Керівник центру - Беденко Василь Володимирович

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1. Оператор комп'ютерного набору

2. Манікюрниця

3. Швачка

4. Взуттьовик з ремонту взуття

5. Взуттьовик з індивідуального пошиття взуття

6. Конторський службовець

7. Перукар – модельєр

8. Кравець

9. Лицювальник – плиточник

10.   Флорист – озеленювач

11.   Продавець продовольчих товарів

12.   Оператор котельні

13.   Бармен – буфетник

14.   Кондитер

15.   Маляр – штукатур

16.   Касир (в банку

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Донбаський міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів

84313, м. Краматорськ, вул.. Машинобудівників, 32; тел. 41-47-01

Керівник центру - Коваленко Сергій Васильович

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1.   Оператор комп'ютерного набору

2.  Секретар керівника

3.   Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних

4.   Швачка

 5.   Квітникар

ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ

Запорізький обласний центр професійної реабілітації інвалідів

71111, м. Бердянськ, вул. Мічуріна, 87; тел. (06153) 7-07-42

Керівник центру - Тертична Надія Іванівна

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1.  Оператор комп'ютерного набору (адміністратор)

2. Оператор комп'ютерного набору (обліковець)

3. Квітникар

4. Кравець

5.  Секретар керівника

6.  Телерадіомеханік з ремонту та обслуговування радіотелевізійної апаратури

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів

07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Лютіж, тел. (04496) 4-00-10, 4-00-11

Керівник центру - Авраменко Микола Леонідович

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1.Оператор комп'ютерного набору

2.Секретар керівника

3.Соціальний робітник

4.Перукар

5.Взуттьовик з ремонту взуття

6.Бджоляр

7.Швачка

8.Вишивальниця

9. Слюсар з ремонту автомобілів

ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ

Міжрегіональний центр професійної, медико-фізичної та соціальної реабілітації інвалідів м. Луганськ

91015, м. Луганськ, Артемівське р-н, вул. Побєдоносцева, 15, тел. (0642) 33-05-18

Керівник центру - Бесполудін Євген Дмитрович

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1.Оператор комп'ютерного набору

2.Майстер манікюру, педикюру

3.Столяр-будівельний, тесляр

4. Швачка

5.Перукар

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Міжрегіональний центр соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів

79070, м. Львів, вул. Хуторівка, 38; тел. (0322) 22-09-44

Керівник центру - Дунас Григорій Григорович

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1. Оператор комп'ютерного набору

2. Касир (в банку)

3. Обліковець реєстрації бухгалтерських даних

4. Квітникар – флорист

5. Водій категорії В

6. Перукар

7. Манікюрниця

8. Педікюрниця

9. Візажист

10.  Агент з організації туризму

11.  Швачка

12.  Взуттьовик з ремонту взуття

13. Автослюсар

14.  Годинникар

15.  Секретар керівника

16.  Соціальний працівник

17. Столяр – будівельний

18. Слюсар – електрик з ремонту електроустаткування

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

Центр медичної, соціально-трудової та професійної реабілітації дітей-інвалідів

67660, Біляївський р-н, с. Холодна Балка, вул. Санаторна, 1; тел. (0482) 30-34-50

Керівник центру - Осіпенко Єлизавета Вікторівна

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1. Оператор комп'ютерного набору

2. Овочівник

3. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних

4. Взуттьовик з ремонту взуття

5. Швачка

6.Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

Рівненський обласний центр професійної реабілітації інвалідів

35320, Рівненський р-н, с. Олександрія, вул. Санаторна, 3; тел. (0362) 27-33-33

Керівник центру - Кравчук Оксана Василівна

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1. Оператор комп'ютерного набору

2. Молодша медична сестра по догляду за хворими

3. Соціальний робітник

4. Швачка

ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ

Центр професійної реабілітації інвалідів

20300, м. Умань, вул. Піонтковського,12; тел. (04744) 5-05-73

Керівник центру - Базилевська Вікторія Вікторівна

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1.Оператор комп'ютерного набору

2.Взуттьовик з ремонту взуття

3.Секретар – друкарка

4. Квітникар – озеленювач

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Буковинський міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів

58032, м. Чернівці,  вул. Південно-Кільцева, 2; тел. (03722) 4-24-03,  4-59-04

Керівник центру - Микицей Орест Володимирович

Перелік професій (спеціальностей), за якими здійснюється професійна реабілітація інвалідів у центрі:

1. Оператор комп'ютерного набору

2. Швачка

3. Конторський службовець (бухгалтер)

Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни передбачено безоплатне забезпечення протезами і протезно-ортопедичними виробами за  такими найменуваннями:

 - система ортезів на хребет,

-  система ортезів на верхні кінцівки,

- система ортезів на нижні кінцівки,

- система протезів верхніх кінцівок,

- система протезів нижніх кінцівок,

- протези молочної залози, ортопедичне взуття ,

- допоміжні засоби для особистого догляду та захисту.

Відповідно до індивідуальних програм реабілітації інваліди війни забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації, а саме:

- допоміжними засобами для особистого догляду та захисту,

- допоміжними засобами для особистої гігієни,

- засобами для ходіння, керовані однією рукою (палиці, милиці),

- засобами для ходіння, керовані обома руками (ходунки),

- кріслами колісними (коляски вуличні та кімнатні),

- меблями,

- оснащенням (перила, поручні, брусся, опори),

- спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, а саме:

- мобільними телефонами для інвалідів з ураженням органів слуху;

- тифломагнітофонами, диктофонами, годинниками для інвалідів з ураженням органів зору, що сприяє полегшенню їх спілкування між собою та з іншими категоріями населення;

             Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено безоплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України. 

   Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно органами соціального захисту населення, охорони здоров'я, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами за місцем перебування на обліку або за місцем роботи. Для отримання путівки інваліду війни необхідно звернутися до управління з заявою, медичною довідкою форми 070/О, щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням, довідкою МСЕК про встановлення групи та терміну інвалідності, посвідченням інваліда війни, ідентифікаційним номером та паспортом.

Відповідно до чинного законодавства проводиться виплата грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування інвалідам війни .

Грошова компенсація виплачується у таких розмірах:

- інвалідам І і ІІ групи – 100 відсотків середньої вартості путівки;

- інвалідам ІІІ груп – 75 відсотків середньої вартості путівки;

середня вартість путівки визначається щорічно наказом  Міністерства праці та соціальної політики України в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Підставою для виплати компенсації є такі документи:

- заява про виплату грошової компенсації;

- посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 2 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян;

- облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.

ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНІЧНИМИ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ

        Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Полтаві ради роз'яснює, що відповідно до постанови КМУ від 12 листопада 2008 р. № 1015 внесено зміни до «Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації».

           Цей порядок визначає механізм безоплатного забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації.

До технічних та інших засобів реабілітації належать:

v    засоби для пересування;

v    спеціальні засоби для  самообслуговування та догляду;

v    спеціальні засоби для  орієнтування, спілкування та обміну інформацією;

v    протезні вироби, (включаючи протезно-ортопедичні вироби,  ортопедичне  взуття).

Інваліди та діти-інваліди забезпечуються технічними  та іншими засобами реабілітації. Зазначеними засобами (крім засобів для пересування) забезпечуються діти  віком до 18 років з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату.

 Ветерани  військової  служби, ветерани органів внутрішніх справ і ветерани державної пожежної охорони забезпечуються протезно-ортопедичними виробами і спеціальними засобами для  самообслуговування та догляду, які є обов'язковими для застосування у разі забезпечення протезними виробами.

 Жінки після мастектомії забезпечуються протезами молочних залоз, ліфами, компресійними рукавами.

Особи похилого  віку забезпечуються протезами верхніх та нижніх кінцівок і спеціальними засобами для  самообслуговування та догляду, які є обов'язковими для застосування у разі забезпечення протезними виробами .

Інваліди, діти-інваліди та діти віком до 18 років забезпечуються технічними засобами реабілітації без права їх продажу, дарування і передачі протягом строку, на який видається такий засіб.

           Потребу в забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації визначають:

v    інвалідів -  медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з оформленням індивідуальної програми реабілітації;

v    дітей-інвалідів та інших осіб  -  лікувально-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів (ЛКК) і клініки Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування  та відновлення працездатності (клініки УкрНДІпротезування) з оформленням відповідного висновку.

Для взяття на облік інвалід та інша особа повинні подати до управління праці та соціального захисту населення наступні документи:

v    заяву про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

v    копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

v    копію паспорта або свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);

v     довідку про реєстрацію місця проживання;

v    висновок МСЕК про встановлення інвалідності (для дітей-інвалідів - висновок ЛКК);

v    індивідуальну програму реабілітації (для інваліда та дитини-інваліда) або висновок ЛКК для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (для інших осіб, інвалідів, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007р. як безстрокова або строк дії якої не закінчився);

v    посвідчення про взяття на облік (для бездомних громадян);

v    копію пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;

v    копію посвідчення, яке підтверджує статус особи, що має право на пільги відповідно до законодавства.

           Якщо звертається законний представник інваліда чи іншої особи, він подає разом із зазначеними документами свій паспорт та документ, що підтверджує його повноваження законного представника.

           Інваліди та інші особи, що перебувають на повному державному утриманні  чи  під  вартою  або в місцях позбавлення волі, закладах соціального захисту для бездомних громадян і центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації за зверненнями керівників відповідних закладів (установ) до місцевих органів праці та соціального захисту населення.

  

КОНЦЕПЦІЯ

подальшого проведення пенсійної реформи в Україні

Загальна частина

Якість життя населення значною мірою залежить від гідного пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють.

Саме пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення.

Напрями реформування пенсійної системи в Україні закріплені у прийнятих Верховною Радою України у 2003 році законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення". Згідно із затвердженою моделлю системи пенсійного забезпечення передбачається створити 3-рівневу пенсійну систему: солідарну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (І – рівень); накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ІІ – рівень); систему недержавного пенсійного забезпечення (ІІІ – рівень). З 2004 року впроваджено солідарну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та систему недержавного пенсійного забезпечення.

Зазначена модель відповідає широко розповсюдженій у світі багаторівневій моделі пенсійної системи. Разом з тим необхідно здійснити ряд додаткових заходів, що дало б можливість застрахованим громадянам після виходу на пенсію мати гарантований рівень доходів, який забезпечував би достатній рівень життя, та врахування результатів трудової діяльності кожного працівника при визначенні розміру пенсії.

Аналіз існуючої пенсійної системи та проблеми, які потребують розв'язання

У 1991 році країна розпочала перехід до розбудови пенсійної системи, заснованої на страхових засадах. На базі Пенсійного фонду України було створено систему збору і розподілу страхових внесків роботодавців та громадян на пенсійні виплати. Це стало початком переходу до традиційних в країнах з розвинутою ринковою економікою принципів організації пенсійного забезпечення.

Під час реформи здійснено низку важливих для дальшого розвитку пенсійної системи перетворень.

У солідарній системі

- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;

- запроваджено розмежування джерел фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду України та державним бюджетом;

- дещо зменшено обсяг пільг зі сплати страхових внесків, зокрема з травня 2009 року здійснені заходи щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України фізичними особами – підприємцями та членами їх сімей, які приймають участь у впровадженні такими суб'єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними в трудових відносинах, на рівні не меншому мінімального розміру страхового внеску на кожну особу;

- законодавчо розмежовано системи справляння податків та справляння страхових внесків;

-  передано до Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від Міноборони, Держприкордонслужби, УДОУ, органів управління інших військових формувань, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, МВС, Держспецзв'язку, ДПА, Державного департаменту України з питань виконання покарань, МНС, Мінтрансзв'язку та органів судової влади;

-  в управлінні Пенсійним фондом України беруть участь представники сторін соціального діалогу (по три представника від профспілок та об'єднань роботодавців);

-  встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дозволило виконати в повному обсязі норми статті 46 Конституції України.

Завдяки підвищенню у 2008 році вартості року страхового стажу з 1% до 1,2% з 1 січня 2008 року (а з 1 жовтня 2008 року до 1,35%) та реалізації законодавчих змін щодо актуалізації заробітку, який враховується при призначенні (перерахунках) пенсій (виходячи з розміру середньої заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески, за 2006 рік – 928,81 грн.) вдалось у певній мірі відновити диференціацію розмірів пенсій для 8 млн. пенсіонерів (близько 60% від їх загальної чисельності) та забезпечити виконання рекомендацій 102 Конвенції МОП "Мінімальні розміри соціального забезпечення" в частині забезпечення пенсії за наявності 30 років стажу у розмірі 40 відсотків заробітку.

Проте вплив одноразової актуалізації на базі нового показника заробітної плати дуже швидко зникне, – якщо основний розмір пенсій у подальшому не осучаснюватиметься, вже за два-три роки він знов стане нижчим за мінімальний розмір, тобто досягнута диференціація знівелюється.

Донині зберігаються диспропорції у пенсійному забезпеченні, обумовлені збереженням для окремих категорій громадян спеціальних пенсійних програм, якими встановлені відмінні, від загальних, умови пенсійного забезпечення. Зокрема, це стосується порядку визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія працівникам окремих галузей економіки, та індексації розмірів їх пенсій на інфляцію та у зв'язку із зростанням заробітної плати.

Сплата страхових внесків фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності на особливих умовах, обумовлює звуження їх прав у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Не досягнуто остаточного розмежування джерел фінансування пенсійних виплат.

Незважаючи на заходи, які здійснюються у зв'язку з переглядом Єдиної тарифної сітки та розміру мінімальної заробітної плати, близько третини застрахованих осіб сплачує пенсійні внески із зарплати не вище мінімального її розміру. Це призводить до звуження бази нарахувань страхових внесків та викликає небажане зниження пенсійних виплат у майбутньому.

Застосування механізму підвищення розміру страхового внеску для забезпечення виплати пенсій не є ефективним засобом для легалізації заробітної плати та збільшення надходжень страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Дієвим заходом збільшення зазначених надходжень є підвищення заробітної плати.

Фінансово-економічна криза обумовила додаткові труднощі щодо стабільної роботи Пенсійного фонду України.

Крім того, основною довгостроковою тенденцією демографічної ситуації в Україні, як і в більшості країн світу, є старіння населення, що виявляється у збільшенні частки осіб похилого віку та зміні співвідношень між поколіннями. За період між переписами населення 1959 і 2001 років демографічне навантаження особами пенсійного віку на населення працездатного віку збільшилося майже вдвічі (з 22,7% до 41,1%). За прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, протягом 2010–2025 років це співвідношення досягне 50%, а до 2050 року – 76%. Вже нині пенсіонери становлять майже 30% загальної чисельності населення.

Чисельність платників внесків на пенсійне страхування становить
 15,2 млн. осіб, а чисельність пенсіонерів – 13,8 млн., тобто пересічний платник внесків фінансує 90,8% середньої пенсії, а в окремих регіонах - і більше. При цьому, частка пенсійних видатків у ВВП країни вже перевищує 15%.

З метою диверсифікації джерел отримання доходів у старості та пом'якшення в подальшому впливу демографічного фактору на фінансовий стан солідарної пенсійної системи і недопущення зменшення розмірів пенсій, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено запровадити накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі – обов'язкова накопичувальна пенсійна система) із фіксованими внесками.

Однією із передумов запровадження ІІ рівня є досвід роботи недержавного пенсійного забезпечення.

У системі недержавного пенсійного забезпечення від початку діяльності її учасниками стали 491,1 тис. осіб, сумарна вартість активів недержавних пенсійних фондів на 1 липня 2009 року становила 732,2 млн. гривень.

Зменшення в період фінансово-економічної кризи обсягів виробництва основних видів промислової продукції та послуг суттєво погіршили умови інвестиційної діяльності загалом, у тому числі, недержавних пенсійних фондів, що вплинуло на рівень дохідності пенсійних активів. На сьогодні більшість недержавних пенсійних фондів не забезпечують дохідність пенсійних активів вище рівня інфляції. Розмір інвестиційного доходу в більшості фондів є недостатнім для забезпечення належної диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

Серед основних причин повільного розвитку недержавного пенсійного забезпечення слід виділити:

- низький рівень дохідності пенсійних активів;

- законодавча неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення;

- низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;

- недостатня зацікавленість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;

- низький фінансовий рівень спроможності громадян до участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;

- обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, внаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;

- низький рівень роз'яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення в суспільстві та недостатність фінансування вказаних робіт.

Можна констатувати, що можливості системи недержавного пенсійного забезпечення для вирішення проблем пенсійного забезпечення населення ще не вдалось реалізувати повною мірою.

На стадії опрацювання перебуває законодавчий акт щодо здійснення пенсійного забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, через корпоративні та професійні пенсійні фонди. В свою чергу, впровадження обов'язкової професійної пенсійної системи передбачає додаткове навантаження на роботодавця, у тому числі й на державний бюджет, пов'язане із сплатою обов'язкових професійних пенсійних внесків на користь учасників цієї системи.

Аналіз здійснених, починаючи з 1 січня 2004 року, заходів з реформування пенсійної системи та міжнародного досвіду свідчить про необхідність коригування процесів подальшого проведення реформи з урахуванням накопиченого досвіду та соціально-економічного стану в країні. При цьому напрямами подальшого реформування пенсійної системи нині мають стати зростання бази справляння страхових внесків, поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду України та забезпечення середньо- та довгострокової стабільності пенсійної системи, з поступовим переходом до посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи як фактору диверсифікації джерел доходів, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією та мобілізації довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вітчизняної економіки.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є ефективне і системне реформування пенсійної системи, спрямованої на забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, гідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення прозорості пенсійної системи.

Концепцію передбачається реалізувати протягом 2010 - 2017 років у два етапи, а саме:

перший етап – з 2010 року до 2013 року,

другий етап – з 2014 року до 2017 року.

Реалізація Концепції супроводжуватиметься проведенням ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб.

Шляхи та засоби удосконалення пенсійної системи та дальшого проведення пенсійної реформи

1. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи.

Для цього необхідно:

а) посилити платіжну дисципліну стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

б) забезпечити встановлення адекватності, обґрунтованості та прийнятності рівня фіскального навантаження, що спричиняє пенсійна система на фонд оплати праці;

в) розширити базу нарахування страхових внесків, у тому числі за рахунок легалізації зарплати та підвищення її рівня, скорочення неповної зайнятості та безробіття;

г) опрацювати питання щодо розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах;

ґ) розмежувати функції органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, а також посилити роль центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку;

д) розробити систему захисту пенсійних коштів від їх втрати (знецінення) в середньо- та довгостроковій перспективі з метою посилення довіри населення до накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

е) сприяти підвищенню інвестиційної привабливості боргових зобов'язань і ліквідності акцій вітчизняних емітентів.

2. Забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі.

Для цього необхідно:

а) удосконалити порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам та щодо обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи ;

б) запровадити для всіх громадян єдині правила пенсійного забезпечення за рахунок страхових внесків та додаткове матеріальне забезпечення громадян у разі виходу на пенсію, з урахуванням особливого характеру умов праці та/або практичного виконання завдань і функцій держави за рахунок коштів державного бюджету або роботодавців;

в) упорядкувати розміри надбавок і підвищень до пенсії для різних категорій осіб в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з метою уникнення застосування різних підходів при визначенні їх розміру.

3. Формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для цього необхідно:

а) розширити напрями інвестування пенсійних активів за сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності;

б) уніфікувати порядок оцінки пенсійних активів та визначення розміру пенсійних накопичень в системі недержавного пенсійного забезпечення та обов'язковій накопичувальній пенсійній системі, впровадження щоденного розрахунку чистої вартості пенсійних активів та щоденного розрахунку вартості одиниці пенсійних внесків (активів) за єдиною методикою;

в) привести програми добровільного пенсійного забезпечення, діяльність яких регулюється окремим законодавчим актом, у відповідність до вимог Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";

г) визначити послуги із адміністрування недержавних пенсійних фондів послугами із недержавного пенсійного забезпечення та поширення на них діючої системи оподаткування, передбаченої для аналогічних послуг;

ґ) прирівняти одноразову виплату із системи недержавного пенсійного забезпечення за порядком оподаткування до пенсії на визначений строк, що виплачується з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначені законодавством;

д) сприяти емісії цільових середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої державної позики;

е) запровадити міжнародні стандарти інвестиційної діяльності та звітності для суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення та механізмів корпоративного управління в системі недержавного пенсійного забезпечення;

є) здійснити заходи по запровадженню обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

ж) уніфікувати структури, правила та вимоги щодо функціонування обов'язкової і добровільної складових системи накопичувального пенсійного забезпечення;

з) активізувати участь роботодавців у системі додаткового пенсійного забезпечення;

к) здійснити додаткові заходи щодо захисту коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення від знецінення, втрат та інших ризиків

л) забезпечити розробку та сприяння впровадженню обов'язкових професійних пенсійних програм для окремих категорій осіб, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, із одночасним здійсненням заходів щодо створення роботодавцем безпечних для здоров'я робочих місць, та для тих працівників, яким роботодавець не в змозі забезпечити або не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці.

4. Удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості пенсійної системи для громадян і роботодавців. Забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України.

Для цього необхідно:

а) стандартизувати, автоматизувати та централізувати технологічні процеси в солідарній та обов'язковій накопичувальній системах пенсійного страхування, підвищити якість і оперативність обслуговування громадян;

б) сформувати склад правління Пенсійного фонду на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу;

в) запровадити єдину систему обліку набутих громадянами пенсійних прав у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

г) впровадити стандарти оприлюднення показників, що характеризують поточний стан функціонування пенсійної системи, а також прогнозів її розвитку;

ґ) підвищити рівень суспільної обізнаності стосовно пенсійної реформи шляхом проведення ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб, зокрема щодо переваг та ризиків функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення, а також забезпечити стабільне фінансування таких заходів.

5. Уніфікація пенсійного законодавства.

Для створення універсальної та зрозумілої законодавчої бази дальшого реформування національної пенсійної системи необхідно її уніфікувати за однорідними групами правовідносин, відійшовши від врегулювання умов пенсійного забезпечення окремих професійних категорій громадян різними законодавчими актами.

Це створить передумови для дальшої кодифікації пенсійного законодавства.

Питання пенсійного забезпечення повинні регулюватися виключно пенсійними законами.

Етапи реалізації Концепції

На першому етапі (2010-2013 роки) передбачається вжити заходів щодо:

-  запровадження дієвого механізму підвищення призначених пенсій шляхом удосконалення механізму індексації пенсій з метою усунення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки (з 2011 року);

-  забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу;

-  запобігання несвоєчасному проведенню розрахунків за нарахованими страховими внесками підприємствами, установами та організаціями з органами Пенсійного фонду України, недотримання законодавства у сфері пенсійного страхування посадовими особами підприємств, установ та організацій;

-  внесення законодавчих пропозицій про скорочення невиправданих пільг зі сплати страхових внесків – 2010 рік, а також про єдині принципи пенсійного забезпечення та надання стипендій працівникам культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб;

-  забезпечення стабільності фінансування пенсійних виплат, ефективного та раціонального використання пенсійних коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та контролю за їх витрачанням;

-  внесення змін до законодавства в частині удосконалення порядку перерахунку пенсії у зв'язку із ростом середньої заробітної плати та діючого порядку перегляду розмірів пенсій із урахуванням індексу споживчих цін з метою усунення відставання – 2010 рік;

-  вдосконалення механізму обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи;

-  забезпечення прозорості та прогнозованості пенсійної системи і механізмів управління нею;

-  легалізації заробітної плати;

-  опрацювання питання про розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах та недопущення збільшення фінансового навантаження на роботодавця;

-  оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та максимального розміру пенсій;

-  підвищення на законодавчому рівні вимог до компаній з управління активами, що здійснюють управління пенсійними активами;

-  створення інформаційно-технічної бази для функціонування обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

-  обмеження придбання або додаткового інвестування пенсійних активів у цінні папери, випущені юридичними особами, які пов'язані із засновниками недержавних пенсійних фондів;

-  забезпечити гарантований захист пенсійних активів;

-  сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення;

-  внесення змін до законодавства щодо формування складу правління Пенсійного фонду України на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу та перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію;

-  опрацювання питання щодо встановлення державних гарантій виплати пенсій застрахованим особам із обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

-  удосконалення регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом розширення повноважень органів, які здійснюють нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів у межах повноважень, визначених законами;

-  запровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків;

-  забезпечення розмежування функцій органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, зокрема в частині посилення ролі центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку.

На другому етапі (2014 - 2017 роки) передбачається:

-  завершити реалізацію заходів з підготовки до запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи та її поетапного запровадження;

-  здійснити поступовий перерозподіл страхових внесків між найманими працівниками та роботодавцями із одночасним запровадженням механізму гарантованого компенсуючого підвищення заробітної плати найманому працівникові;

-  забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі – єдині для всіх правила призначення пенсій;

-  звільнити бюджет Пенсійного фонду України від не властивих йому виплат;

-  запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи;

-  забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

-  впровадити обов'язкові професійні пенсійні програми для працівників, зайнятих на робочих місцях, на яких неможливо уникнути впливу шкідливих факторів виробничого середовища.

Пенсійна реформа повинна реалізовуватись через широке громадське обговорення її основних напрямів і постійний зворотній зв'язок з тими, кому належить жити за майбутнім пенсійним законодавством.

З метою забезпечення розробки, фінансово-економічного обґрунтування та широкого громадського обговорення проекту нового пенсійного законодавства Урядом буде утворено колегіальний дорадчо-консультативний орган.

Очікувані результати виконання Концепції

Результатами реалізації Концепції повинні стати:

-  фінансова стабільність пенсійної системи;

-  забезпечення конституційного рівня пенсійних виплат і дотримання положень Європейського кодексу соціального забезпечення та конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення  № 102 в частині пенсійного забезпечення;

-  запровадження справедливого механізму зростання пенсійних виплат;

-  створення справедливої, прозорої пенсійної системи;

-  поступовий перерозподіл навантаження зі сплати страхових внесків між роботодавцем та працівником із одночасним гарантованим підвищенням заробітної плати найманому працівникові, що забезпечить контроль за перерахуванням страхових внесків з боку застрахованої особи – майбутнього пенсіонера;

-   правове регулювання пенсійної системи, що здійснюватиметься виключно пенсійним законодавством;

-  розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Впровадження в пенсійній системі накопичувальної складової дасть змогу забезпечити:

можливість примножити страхові внески громадян та передати накопичений капітал у їх власність з правом його успадкування, а також підвищити індивідуальну зацікавленість громадян у сплаті страхових внесків (кожен накопичує для себе);

формування джерел довгострокових інвестиційних ресурсів для національної економіки;

запобігання зростанню фіскального навантаження на роботодавців у частині соціальних нарахувань на фонд оплати праці.

Ризики при зволіканні із реалізацією заходів, визначених Концепцією

Зволікання із подальшим реформуванням пенсійної системи призведе до:

незабезпечення фінансової стабільності у солідарній системі, що позбавить можливості підвищувати рівень пенсійного забезпечення;

- відстрочення запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

- постійного підвищення дотацій з Державного бюджету України до Пенсійного фонду України.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Концепції

Фінансування заходів із реалізації Концепції планується здійснювати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, державного бюджету, міжнародних та вітчизняних донорських і благодійних організацій та інших джерел.

Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві   ради повідомляє, що:

       1.Статтею 45 Закону про державний бюджет установлено, що у 2010 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» збільшується до затвердженого на 2009 рік для працездатних осіб – на 37 відсотків, непрацездатних осіб – на 42 відсотки, інвалідів – на 47 відсотків. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім'ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічний, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до 23 років), рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. При цьому розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.

    З огляду на зазначене, рівні забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2010 році становитимуть:

для працездатних осіб

182,21

для непрацездатних

266,25

для інвалідів

294,00

для дітей у багатодітних сім'ях:

віком до 6 років

 

з січня – 377,50

з квітня – 383,50

з липня – 385,50

з жовтня – 393,50

з грудня – 399,50

віком від 6 до 18 років

з січня – 450,50

з квітня – 458,50

з липня – 460,50

з жовтня – 470,50

з грудня – 478,50

віком від 18 до 23 років (за умови навчання)

з січня – 434,50

з квітня – 442,00

з липня – 444,00

з жовтня – 453,50

з грудня – 461,00

       2.Статтею 45 Закону про державний бюджет установлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

    Пунктом 13 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми передбачено, що допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 гривень – на першу дитину, 25000 гривень – на другу дитину, 5000 гривень – на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини – 4840 гривень, третьої та наступної дитини – 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом 12 наступних місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитини – 24 місяці (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину – 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

    Пунктом 22 зазначеного Порядку передбачено, що з 1 січня 2010 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячними сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.  

     3.Статтею 52 Закону про державний бюджет установлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 825 гривень, з 1 квітня – 839 гривень, з 1 липня – 843 гривень, з 1 жовтня – 861 гривні, з 1 грудня – 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

    дітей віком до 6 років: - 1 січня 755 гривень, з 1 квітня – 767 гривень, з 1 липня – 771 гривні, з 1 жовтня – 787 гривень, з 1 грудня – 799 гривень;

    дітей віком від 6 до 18 років: 1 січня 901 гривні, з 1 квітня – 917 гривень, з 1 липня – 921 гривні, з 1 жовтня –941 7 гривні, з 1 грудня – 957 гривень;

    працездатних осіб: 1 січня 869 гривень, з 1 квітня – 884 гривень, з 1 липня – 888 гривень, з 1 жовтня – 907 гривень, з 1 грудня – 922 гривні;

    осіб, які втратили працездатність: 1 січня 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень, з 1 жовтня – 723 гривень, з 1 грудня – 734 гривень.

     Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

    Враховуючи зазначене, у 2010 році розміри деяких видів державної допомоги становитимуть:

 

з січня

з квітня

з липня

з жовтня

з грудня

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами

217,25

221,00

222,00

226,75

230,50

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

 

мінімальний

130,00

максимальний

869,00

884,00

888,00

907,00

922,00

допомога на дітей одиноким матерям на дітей віком:

 

до 6 років

мінімальний

226,50

230,10

231,30

236,10

239,70

максимальний

377,50

383,50

385,50

393,50

399,50

від 6 до 18 років

мінімальний

270,30

275,10

276,30

282,30

287,10

максимальний

450,50

458,50

460,50

470,50

478,50

від 18 до 23 років

мінімальний

260,70

252,20

266,40

272,10

276,60

максимальний

434,50

442,00

444,00

453,50

461,00

допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, на дітей віком:

 

максимальний

до 6 років

1510,00

1534,00

1542,00

1574,00

1598,00

від 6 до 18 років

1802,00

1834,00

1842,00

1882,00

1914,00

тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, на дітей віком :

 

 

максимальний

до 6 років

226,50

230,10

231,30

236,10

239,70

від 6 до 18 років

270,30

275,10

276,30

282,30

287,10

Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на дітей віком:

 

 

максимальний

до 6 років

1510,00

1534,00

1542,00

1574,00

1598,00

від 6 до 18 років

1802,00

1834,00

1842,00

1882,00

1914,00

Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу

 

86,90

 

88,40

 

88,80

 

90,70

 

92,20

державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам:

Категорія громадян

з січня

з квітня

з липня

з жовтня

з грудня

інвалідам з дитинства І групи з надбавкою на догляд

1042,50

1059,00

1063,50

1084,50

1101,00

інвалідам з дитинства ІІ групи

695,00

706,00

709,00

723,00

734,00

одиноким інвалідам з дитинства ІІ групи, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд

 

695,00

 

706,00

 

709,00

 

723,00

 

734,00

інвалідам з дитинства ІІІ групи

695,00

706,00

709,00

723,00

734,00

одиноким інвалідам з дитинства ІІІ групи, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд

 

695,00

 

706,00

 

709,00

 

723,00

 

734,00

на дітей-інвалідів

695,00

706,00

709,00

723,00

734,00

на дітей-інвалідів до 6 років з надбавкою на догляд

864,00

877,70

881,80

899,60

913,30

на дітей-інвалідів від 6 до 18 років з надбавкою на догляд

937,00

952,70

956,80

976,60

992,30

на дітей-інвалідів, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською катастрофою від 0 до 18 років

 

729,75

 

741,30

 

744,45

 

759,15

 

770,70

на дітей-інвалідів, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською катастрофою до 6 років з надбавкою на догляд

 

1107,25

 

1124,80

 

1129,95

 

1152,65

 

1170,20

на дітей-інвалідів, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською катастрофою від 6 до 18 років з надбавкою на догляд

 

1180,25

 

1199,80

 

1204,95

 

1229,65

 

1249,20

    4.Допомога при усиновленні дитини призначається у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні першої дитини (12240 грн.)

     5.Відповідно до пункту І Прикінцевих положень Закону про державний бюджет цей закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2010 року.

  

Про стан травматизму в 1 півріччі 2010 року

Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради повідомляє, що за підсумками 1 півріччя 2010 року в невиробничій сфері по Київському району, внаслідок нещасних випадків було травмовано 4498 чоловік, в т.ч. смертельно 36 чоловік. У порівнянні з аналогічним періодом 2009 року кількість травмованих  зменшилось на  8,3%( було – 4870, в т.ч. смертельно - 58).

На підприємствах, організаціях та установах Київського району впродовж 1 півріччя 2010 року трапилось 22 нещасних випадків на 17 підприємствах, в т.ч. 2 зі смертельним наслідком на ВАТ “ПТМЗ”. У порівнянні з аналогічним періодом 2009 року кількість травм по Київському району збільшилась на 22,2% (було -18 в т.ч. 1 зі смертельним наслідком).

У той же час зростання рівня виробничого травматизму спостерігалось на наступних підприємствах району: ВАТ “Полтавхіммаш” (було – 1, стало – 3); ВАТ “ПТМЗ” (було – 1, стало – 3); ТОВ “Завод ГРЛ” (було – 0, стало – 2).

Зменшення випадків виробничого травматизму відбулося в КП “Полтаваелектроавтотранс” (було – 2, стало – 0), ВАТ ”Полтавський автоагрегатний завод” (було –1, стало –0).

Не змінилась ситуація у ТОВ “Завод Укрбудмаш” (було –1, стало –1); ВАТ “Полтавамаш” (було –1, стало –1).